Ще кілька років тому конюшину на газоні вважали бур’яном і старанно знищували. Сьогодні все частіше її сіють навмисно. Причина – мікроконюшина: низькоросла форма білої конюшини з дрібним листям, яка утворює щільний зелений килим і майже не потребує догляду.

Що таке мікроконюшина

Мікроконюшина – це спеціально відселекціоновані сорти білої конюшини (Trifolium repens) з листочками в 2–3 рази дрібнішими за звичайні. Вона росте низько, щільно стелиться і добре поєднується з газонними злаками. Один з найвідоміших сортів – Pipolina від DLF, данського виробника насіння газонних трав.

Переваги газону з мікроконюшиною

  • Менше косіння. Мікроконюшина росте повільно і невисоко, тому косити доводиться приблизно вдвічі рідше, ніж звичайний газон.
  • Власне добриво. Бульбочкові бактерії на коренях конюшини фіксують азот з повітря. Він живить і саму конюшину, і злаки поруч, тож азотних підживлень потрібно значно менше.
  • Посухостійкість. Глибоке коріння дозволяє газону довше залишатися зеленим у спеку.
  • Стійкість до «собачих» плям. Сеча собак не залишає на конюшині таких жовтих плям, як на злаковому газоні.
  • Менше бур’янів. Щільний покрив просто не лишає місця для чужих рослин.

Недоліки, про які варто знати

  • Не можна використовувати вибіркові гербіциди. Препарати проти кульбаб і подорожника знищать і конюшину. Детальніше про це – у статті гербіцид для газону.
  • Цвітіння. У липні з’являються дрібні білі квіти, на які летять бджоли. Якщо на газоні граються діти, перед сезоном цвітіння просто скошуйте газон трохи частіше.
  • Слизький після дощу і не такий зносостійкий, як спортивний газон. Для футбольного поля краще обрати злакову суміш.
  • Взимку листя частково відмирає, і навесні такий газон зеленіє трохи пізніше за злаковий.

Чиста мікроконюшина чи суміш зі злаками

Найпрактичніший варіант для приватної ділянки – суміш злаків з мікроконюшиною. Злаки дають зносостійкість і зелений колір ранньою весною, конюшина – азот, посухостійкість і щільність. Готове рішення – мікрогазон з конюшиною, де пропорції вже підібрані.

Якщо ж ви хочете еко-газон з мінімальним доглядом або декоративну галявину, можна сіяти чисту білу мікроконюшину. А для пасовищ, сидерації і великих площ підійде звичайна конюшина біла Рівендел – про неї ми писали окремо у статті користь білої конюшини.

Як посіяти мікроконюшину

  1. Час посіву – з квітня до початку червня, коли ґрунт прогрівся до +10 °C, або в серпні. Пізно восени сіяти не варто: молоді рослини не встигнуть укорінитися до морозів.
  2. Підготовка ґрунту – як для звичайного газону: прибрати бур’яни, розпушити, вирівняти. Конюшина не любить кислих ґрунтів, тому при pH нижче 6 бажано провапнувати ділянку заздалегідь.
  3. Норма висіву чистої мікроконюшини – 10–20 г на 1 м² (1–2 кг на сотку). Насіння дуже дрібне, тому для рівномірності змішайте його з сухим піском 1:5 або скористайтеся ручним розкидувачем.
  4. Глибина – не більше 0,5–1 см. Досить злегка пройтися граблями і прикотити.
  5. Полив – дрібнокрапельний, щодня до появи сходів. Перші паростки з’являються через 7–10 днів.

Догляд за газоном з мікроконюшиною

Косіть на висоту 4–6 см – так конюшина стає ще щільнішою і дрібнолистою. Азотні добрива практично не потрібні, а от фосфор і калій раз на сезон допоможуть кореням. Поливайте лише в тривалу посуху. Бур’яни в перший рік прибирайте вручну, поки газон не зімкнеться.

Мікроконюшина – не заміна класичному газону в усіх ситуаціях, але для тих, хто хоче зелений двір без щотижневого косіння і постійних підживлень, це одне з найвдаліших рішень останніх років.